Огляд 2-го туру Серії А
Подія туру
Трапся на вихідних хоч ще один усесвітній потоп – все одно найголовніша роль залишилася б за міланським дербі. Команди-сусідки, суперництва, що підігріваються гормоном, зійшлися ніби над столом покеру. Після декількох раундів і відчайдушної торгівлі сторони відкрилися, і чорно-синє «каре» побило червоно-чорну «старшу карту».
Чего-чего, а щонайповнішого розгрому навряд чи хтось чекав від цього раннього дербі. «Мілан» хорошою грою з «Сиеной» натякнув на цілі, що далеко йшли, а «Інтер», навпаки, спотикався на цьому ж стадіоні туром раніше. Додатково, «нерадзуррі» на 7 з 11 позицій виставили або взагалі нових, або гравців, що нашвидку рекрутують туди.
Все це відбилося в полутаймовом домінуванні «Мілана», але недаремно «Інтеру» на користь йде інтенсивний курс лікування від шведського синдрому. Що стосується номінальних господарів, то пригнічує той факт, що вони виставили практично оптимальний склад, але майже всі соки, схоже, з нього вже вичавлені.
Герої туру
Нападаючий «Інтеру» Дієго Міліто під час дербі виявився яскравою зіркою на міланському нічному небі. Клас Міліто виявився рівно в той момент матчу, коли це було необхідно його команді, що помалу переводила гру від своїх воріт до чужих. Форвард, більше відомий в бомбардир анфас, витончено обернувся до трибун і телекамер своїм асистентським профілем.
Дві розумні розрізні передачі на Тіаго Мотту і Майкона навіть багатьом природженим плеймейкерам не в кожному доброму сні присняться. Вдався і одинадцятиметровий удар – по центру, могутньо і упевнено, над воротарем, кидком, що передчасно спокусився, в кут.
Другим – малим – героєм став Дієго, що зробив на колючому римському «Олімпіко» дубль в своїх кращих бременських традиціях. Маленький неголений бразилець так сподобався «Старій синьйорі», що вже починає тьмарити її багаторічного фаворита, гламурного Алессандро Дель П’єро.
Невдаха туру
Дженнаро Гаттузо і його підшефний «Мілан» зіпсували все враження від довгожданого дербі. До таких майже сакральних дійств готуватися треба трохи краще. Ну який біс, скажіть, в штрафній підбивав Гаттузо напасти на тікаючий Самуеля ЕТО’О – чи не той, що з емблеми клубу? Невже грати півтора тайми удесятьох вигідніше, ніж поступатися двома м’ячем, та зате бути у повному складі.
Портрет невдахи доповнила відчайдушно зірвана капітанова пов’язка, а також і партнери, що не підтримали свого шкіпера в потрібний момент гри. Справедливості ради варто додати, що драматичний образ Гаттузо підмалювали ще і Леонардо з Кларенсом Зєєдорфом – див. нижчий.
Несподіванка туру