Підсумки першого круга Серії А сезон 2009-2010
Перший круг Серії А 2009-10 ще не закінчений, проте традиційна різдвяна пауза в чемпіонаті дає можливість хоч на хвилинку зупинитися і подивитися, що відбулося за цей час.
“Інтер” продовжує залишатися недосяжним і цікавим тільки в світлі епатажних висловів і дій з боку Жозе Моуріньо, але це далеко не новина. А що тоді можна вважати новиною? Пропоную мої шматочки із загальної мозаїки.
Рокіровка Феррара – Леонардо. До старту Серії А більшість відносилася вельми скептично до призначення недосвідчених тренерів до “Ювентус” і “Мілана”.
Хоча більше все ж таки співчували бразильському наставникові, тому що Феррара отримав в розпорядження класне, як тоді здавалося, посилення в особі Дієго, Мело, Касереса, Каннаваро, а у Леонардо, навпаки, забрали кращого футболіста, яким поза сумнівом був Кака, і кинули кістку у вигляді Хюнтелара.
Почався чемпіонат. “Юве” упевнено гнався за непереможним “Інтером”, в Лізі Чемпіонів команді не вистачало одного-едінственного очко до плей-офф за два тури до закінчення групового турніру. У результаті бьянконері залишилися без головного євротурніру і повалилися в чемпіонаті.
Причини: невдала трансферна кампанія, що вимушує команду Туріну повністю перебудовувати свою гру, що недосвідченому Ферраре виконати поки що не вдається. Не по Савці свитка опинилася. Кандидатури на місце Чиро вже називаються: Хиддінк, Ськоларі, Трапаттоні, Дзофф, Джентіле.
“Мілан” Леонардо почав чемпіонат катастрофічними 0-4 від “Інтеру” в другому турі і закінчив неприємною домашньою поразкою від “Палермо” (0-2). Проте всередіне була вражаюча серія завдовжки п’ять перемог підряд, “россонері”, що вивела, на друге місце, і вихід в плей-офф Ліги Чемпіонів, квінтесенцією якого стала перемога на Сантьяго Бернабеу.
Вищеназваний Хюнтелар, як справжня кістка, застряг десь в горлі. Краще всього, виглядав Роналдіньо, втім як і вся атакуюча лінія (Пато, Зєєдорф і, як не дивно, Боррьелло). Нововведення Леонардо – «бразильська» схема 4-2-1-3 мул, якщо хочете, 4-2-4 – довело свою ефективність, принаймні, в Серії А.
Роботою молодого Містера, в принципі, задоволені (якщо не приймати близько до серця бурчання Сакки про те, що нинішній “Мілан” виграє виключно завдяки яскравим індівідуальностям в атаці, але майбутнього у такої команди немає) і крісло під ним не хитається.
Мода на звільнення. За шістнадцять турів змінилося аж вісім тренерів і, треба сказати, більшість звільнень позначилися на командах більш ніж позитивно! Узяти хоч би “Рому”.